Активісти спілки "Пермакультура в Україні" ініціювали міжнародний тур по пермакультурних фермах Угорщини та Словаччини. Як перетворити власну ферму на біорізноманітну оазу з різних культур? Чи може звичайний фермер налагодити співпрацю з мережею ресторанів? Як вирішити питання збуту овочів клієнтам і при цьому доставляти завжди свіжий продукт та уникнути витрат на транспортування?З усіма цими питаннями стикаються ті, хто вирішує відкрити місцеву пермакультурну ферму (пермакультура — ведення сільського господарства з мінімальними витратами та без шкоди для довкілля). Голова ГС "Пермакультура в Україні" Анастасія Волкова допомагає розвиватися пермакультурним центрам в країні. Анастасія розповіла як за три дні групі вдалося відвідати шість різних місць: десь на них чекала тільки екскурсія, десь ще й обід, а десь вони зупинялися на ночівлю. На Херсонщині є також екопоселення Радуга, яке розташовано недалеко від Цюрупинську. ГС "Пермакультура в Україні" надає інформаційну підтримку тим, хто хоче розвивати пермакультуру у своїй спільноті.Угорщина. Пермакультурна ферма Valaha Tanya На 12 гектарах сімейної ферми у минулому інженер Валаш із дружиною, колишньою бухгалтеркою, вирощують фрукти та ягоди. Більшу частину ділянки становить лісосад. Родина переїхала сюди сім років тому. Переробкою займаються на місці — у підвалі їхнього будинку знаходиться обладнаний сучасною технікою цех. А саму ферму Valaha Tanya постійні клієнти знають по екологічних сиропах, соках та джемах.Будинок за принципами пермакультурного дизайну розташований в центрі ферми. До підвалу є зручний під'їзд. Подружжя також тримає тварин: декількох корів, кіз, коней, віслюка та кур. А з молока роблять сири.Ми обійшли з власником лісосад. За принципом алейного землеробства дерева висаджені рядами із широкими міжряддями, що слугують як сінокіс. Серед фруктових дерев — яблуні, груші, айва. Але основна продукція для сиропів це шипшина та глід різних сортів, аронія та бузина.Територія ферми оточена парканом з сітки. Птахи, що сідали на паркан, самі насіяли дерева, які стали живою огорожею. Більша частина з цих дерев — акація, яка швидко росте. Нижні гілки та непотрібну поросль власники зрізають для опалення будинку.Сама ферма виглядає як оазис із біорізноманіттям серед полей із монокультурою. Завдяку тому, що ділянка розташована на вершині пагорбу, тут свій мікроклімат — менше приморозків, але більше вітру. Завдяки тому, що тут менше туманів, тож відповідно менше проблем із грибковими захворюваннями.Серед лісосаду є ділянка хвойних дерев. З ялин власники збирають шишки, які додають в яблучний сік для хвойного смаку. Під хвойними деревами ростуть гриби. Гілки хвойних дерев компостують, щоб отримати кислий грунт для майбутнього вирощування чорниць.Також на ділянці вирощують різні горіхи. Щоправда, волоські горіхи в цій місцевості дуже страждають від шкідника. Жук заселяється в зелену оболонку, в результаті чого горіх чорніє.Зі збутом продукції проблем не мають. Переважно її відправляють ядля ресторанів Будапешта. Подружжю допомагає один найманий працівник, що займається доглядом за тваринами. Коли бачиш їхні об’єми, то дивуєшся, як можна всю іншу роботу виконувати вдвох. Враховуючи, що до недавнішнього часу, господиня продовжувала їздити на роботу. Допомагає механізація ферми: трактор з різними причепами, сучасний мобільний доїльний апарат та новітня техніка для переробки. Завдяки Інженерній освіті Валаш самостійно майструє власне обладнання.2. Угорщина. Незвичайний кооперативний город "Біосфера"Це господарство нагадує дачну ділянку в передмісті. Вузька ділянка, оточена іншими, тільки звичайними — з газонами та акуратними деревами, на яких сусіди якраз палили осіннє листя. Але в нашої господині 30 соток зовсім незвичайні. Як і вона сама. Криштина мала різний досвід в житті, в тому числі й відлюдницький. Жила на природі, перш ніж вирішила вирощувати продукцію для інших. Враховуючи маленькі розміри ділянки, господиня шукала щось особливе для вирощування — не банальні яблуні. І зупинила свій вибір на обліписі. Обліпиха тут росте різних сортів — від ранньої до пізньої, для розтягнення періоду плодоношення. Спробувавши різні способи збору ягід, власниця прийшла до зрізання гілок та заморожування їх. Після цього ягоди легко відділяються. Гілки зрізає лише нижні, верхні залишаються для птахів. З ягід обліпихи вона робить соки, що продає свіжими кожної суботи на місцевому ринку. Для Криштини дуже важлива просвітницька робота. Вона розповідає клієнтам про користь обліпихи. І таким чином зацікавлює людей у природному харчуванні. Основним прибутком Криштини є щотижневі овочеві кошики. За ними клієнти приїжджають на ділянку самі. Як це робить Єва, що перекладала для нас екскурсію на англійську. Надлишки Криштина продає на ринку.А ще на її ділянці відбуваються шкільні екскурсії. Криштина вчить дітей взаємодіяти із природою.Це не город у звичному розумінні. Городину вона вирощує то тут, то там, під деревами та серед кущів та трав. Полив не використовує.На ділянці Криштини є декілька малих будівель з саману, альтанка і вагончик. Її принцип — нічого не купувати. Все робилось з викинутих кимось речей. Теплички для зелені — з вікон. Плитка для підлоги — з битого посуду.Екскурсія у Криштини викликала дискусії в учасників туру. Одні не зрозуміли, що це за звалище непотребу, інші були в захваті від можливості побачити справжню пермакультуру в дії. Господиня отримує прибуток за рахунок збереження ресурсів та враховує природні взаємозв'язки. І Криштина як фея цієї незвичної ділянки, що вміє спілкуватися із природою.З тварин ми побачили цесарок, що ховалися на високому дереві та мисливського пса Криштини, що вміє знаходити трюфелі. Трюфелі господиня вирощує на своїй ділянці, що також дає їй прибуток.Кооперативний город "Біосфера" зареєстрований на сайті WWOOF (від англ. World Wide Opportunities on Organic Farms — Всесвітня мережа можливостей на органічних фермах) і приймає волонтерів.3. Угорщина. Ретрітний центр "Біофалу"Як пише на своєму сайті власник цього центру Геза, 25 років тому він заснував це місце з наміром створити новий спосіб простого життя. Планувалося, що спільнота житиме неподалік Будапешта. Але не склалося. Люди жили тимчасово, і зараз Геза сам із декількома помічниками утримує величезний комплекс центру. Хоча з вулиці він не виглядає величезним. Видно звичайний двоповерховий будинок, що нічим не відрізняється від сусідніх по вулиці селища. Заходиш в середину, і потрапляєш у інший вимір. Це готель на 70 ліжок, з чотирма спільними кімнатами та їдальнею. Вся будівля оздоблена деревом та глиною. Кожна кімната індивідуально прикрашена. При цьому функціонально все комфортно: тепло та сучасні санвузли.Але приміщенням готелю центр не обмежується. Територія складає 50 гектарів. Це ліс та численні будівлі — якісь функціонують, деякі закинуті. За 25 років Геза побудував та реконструював чимало будівель, експериментував із всіма видами екологічного будівництва. А ще побудував чимало пічок, чим і продовжує займатися.Всі будівлі відрізняються чудернацьким зовнішнім виглядом, як ззовні, так і всередині: вікна, оригінальні вбудовані полиці та лавки, як риси обличчя. Всі меблі теж зроблені власноруч.Геза є неординарною особистістю, він відчуває інших людей та вміє надихати енергійністю та оптимізмом.У цьому центрі можна навчитися використовувати повторно ресурси. Багато чого побудовано з палет та будівельного сміття із сусіднього автомобільного заводу. У нас був майстер-клас із виготовлення біочару (специфічне деревне вугілля, створене з біомаси за допомогою піролізу - ред.). Для цього у господаря є бочки різних конструкцій.Ліс, по якому ми гуляли, був висаджений колись вручну на місці поля: 40 000 дерев. У це важко повірити, коли знаходишся всередині.Городництвом і садівництвом Геза не займається. Вважає, що в кожного своє призначення.4. Словакія. Ретрітний центр "Ловінка"“Ловінка” була заснована 2012 року, коли власник Пітер викупив закинутий пансіонат в мальовничому місці. Тут луки зустрічаються з лісом, під захистом 200-літніх дубів. Територія використовується для проведення ретритів з йоги, медитацій та різних семінарів. Для цього тут є вся інфраструктура: зал для занять, кухня, затишні будиночки для проживання. При будівництві нових будівель використовуються натуральні матеріали: глина, дерево, очерет, зелені дахи. Зал для медитацій прикрашений неймовірними картинамиЦінності центру “Ловінка” — це любов, свобода, істина, співчуття, сумирність та сміливість. Пітер з дружиною проходили трансформації разом із розвитком центру. Зараз вони б хотіли сфокусуватися на створенні спільноти і до них вже приєдналися перші сусіди. Як ретритний центр “Ловінка” успішна — заходи розписані на рік вперед. Пітер зацікавлений у пермакультурі і хотів би розвивати цей напрямок у себе. Зараз вже створено збір дощової води з одного даху і деякі екзотичні рослини гармонійно вписалися в пейзаж та дають плоди: інжир, мушмулу, азіміну.В їдальні центру мені запам'яталися полички із еко-товарами від різних виробників. На кожній поличці своя коробочка: кладеш гроші в коробочку, береш решту та забираєш товар. Випадків зловживань за словами Пітера не було.5. Словакія. Лавандова фермаМолода ферма, заснована цікавою парою: Анна родом зі Словакії, її чоловік Хорст з Австрії. Обидва багато подорожували та працювали в різних країнах. Анна говорить багатьма мовами, в тому числі, російською. В якийсь момент, стомившись від своєї роботи, пара вирішила змінити діяльність. Ділянку шукали дуже довго та ретельно. І місце, яке вони в результаті обрали, того варте — краса природи тут просто неймовірна.Анна підійшла до планування ретельно. Пройшла курс пермакультурного дизайну, на якому із групою був розроблений ландшафт ділянки. І який тепер втілюється. Для прикладу, власники висадили всі дерева точно такі і в тих місцях, де було заплановано.Поки триває будівництво їхнього будинку, вже ростуть експериментальні 30 соток лаванди та закладається значно більша плантація.Лаванду як напрямок діяльності, Анна обрала з одного боку через власну любов до цієї рослини, з іншого — через перспективність її реалізації. Ця рослина традиційно вирощується у південних країнах. Але ділянка Анни та Хорста за своїми умовами підходить — тут бідний ґрунт і достатньо сонця. В планах господарів не тільки продавати лаванду як квітку, але й робити якісну ефірну олію. Для цього вони вже замовили професійне обладнання.Взагалі видно серйозний підхід пари до справи. Анна вивчила про лаванду все, замовила спеціальні сорти, провела для нас майстер-клас із обрізки кущів на зиму.У власників також є тварини — вівці, кози та кури. Є створений власноруч курячий трактор.А ще, їхня ферма зареєстрована на сайті WWOOF, і вони приймають багато волонтерів. Хорст поділився з нами власним досвідом щодо волонтерів — як спілкуватися із добровольцями до запрошення і як краще організовувати їхню роботу.Стільки енергії власники вкладають у свою справу, що обов’язково досягнуть успіху.6. Словакія. Еко-центр "Сосна"У маленькому містечку серед приватного сектору поруч із школою розташована незвична ділянка. На ній є будинок хоббіта, юрта, пряно-ароматичні грядки, ставок та інші незвичайні елементи, а також будівля самого центру. Як визначають самі власники: це екологічна, здорова, естетична, енергоефективна та малобюджетна будівля. Центр є не просто демонстраційним, а й функціональним: тут проходять лекції та семінари, виставки та екскурсії для дітей і дорослих. Тут навчають будівництву з природних матеріалів, пермакультурі та захисту навколишнього середовища.Власники центру, Стефан та Сільвія, провели нам екскурсію. Вони розповіли про технології утеплення натуральними матеріалами, показали роздільний компостний туалет, який у них добре функціонує, біоплато, грядки з пряними травами, сонячну сушарку, піч для обпалювання глини. Велике захоплення в учасників туру викликав будинок хоббіта та його історія. Поруч тривало міське будівництво. І виникла потреба кудись подіти багато землі. Зазвичай, компанії змушені ще й платити за її вивезення. Стефан та Сильвія прийняли землю у подарунок. І так народився цей будинок із мішків із землею, глиняною підлогою, ресипрокальним дахом (самонесуча спіраль, де кожна колоду спирається на наступну і не потребує підтримки по центру — ред.) та сонячною стіною Тромба.Роздивилися ми й ставок. Стефан розповів про функцію водойми на ділянці та як її правильно створювати. На ставку ми побачили наплавне біоплато — воно слугує очищенню води та прихистком для маленьких риб.Відвідавши кожну ферму, ми побачили як пермакультурні ферми стають місцем для навчання та втілення сталих підходів. Власники реалізували свої ідеї на ділянках різної площі: від 30 соток до 50 гектарів. Тут відчуваєш любов до своєї справи та надихаєшся новими ідеями.Довідка Нової Каховки: До міжнародного туру, який ініціювала громадська спілка “Пермакультура в Україні” долучились представники Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії та України. Ідею підтримав і профінансував Міжнародний Вишеградський фонд у жовтні 2019. Поїздка відбулася в рамках проекту GEN+LAND+WWOOF=learning and investigating sustainability. GEN — Глобальна мережа екопоселень, LAND — мережа центрів пермакультури та WWOOF — органічні ферми, що приймають волонтерів. Джерело Нова Каховка Місто
